Незвично

Гіперболоїдні конструкції в будівництві та архітектурі — споруди у формі однопорожнинного гіперболоїда або гіперболічного параболоїда, що є двічі лінійчатими поверхнями. Завдяки цьому такі конструкції, незважаючи на свою кривизну, можуть бути збудованими з прямих схрещених балок.

Вперше дана форма конструкцій була введена в кінці 19 століття видатни російським інженером Володимиром Григоровичем Шуховим. Порівняно з подальшими гіперболоїдні конструкції В. Г. Шухова ця вежа мала невелику висоту, всього 37 метрів, і мала форму однополостного гиперболоида обертання, жорсткість якої надавали 8 сталевих кілець жорсткості і ромбовидні перетину стрижнів між собою.

На початку 20-го століття гіперболоїдні конструкції почали використовувати в кораблебудуванні, в основному в США, при зведенні башт та щогл, що було пов'язано з потребою розміщення на щоглах важких приладів при меншому опорі вітру та вразливості в бою.

Подальшою модифікацією ідеї сітчастих гіперболоїдних конструкцій стала конструкція радіобашта на Шаболовці в Москві, побудована Шуховим в 1919–1922 рр.. Початковий проект висотою 350 м через дефіцит металу був замінений на 150-метровий варіант, який експлуатується і досі.

Гіперболоїдні конструкції згодом використовували і інші архітектори: Гауді, Ле Корбюзьє, Оскар Німейєр тощо. В 1963 році в порту міста Кобе в Японії була побудована 108-метрова гіперболоїдна вежа (Kobe Port Tower). В 1968 році в Чехії за проектом архітектора Карела Хубачека була побудована гіперболідная вежа «Йештед» висотою 94 метри. В 2003 році була побудована гіперболоїдна вежа Шухова в Цюриху. Найвищою подібною будівлею є 610-метрова гіперболоїдна сітчаста Телевежа Гуанчжоу (Китай), побудована в 2010 році.

Гіперболоїдні конструкції затребувані і в даний час завдяки своїй унікальній конструкції у вигляді сітчастої оболонки, яка забезпечує надійність і міцність споруд, стійкість до вітрових навантажень, а також скорочує витрати матеріалів і спрощує їх монтаж.